Чим ми перший раз підгодовуємо редиску для великого врожаю і чому її не підгодовують. Щоб редиска була великою і соковитої

Починаючи з другого аркуша, після 10 дня після сходів починається ріст коренеплоду. І – починається пік споживання рослинами вологи.

У цей час важливо достатньо поливати редис: рослини черпають елементи живлення з ґрунтового розчину, коли редиска споживає вологу – вона і харчування споживає.

Підгодовувати редис радять під час т. зв. линьки.

Линяння кореня – це початок формування коренеплоду, момент, коли подсемядольное колінце, основа кореня потовщується, потім первинна кора лопається – так і починає рости коренеплід редиски.

Цей момент відбувається під час утворення 1-2 листків.

Які добрива редиска не любить і чому

Органіка. Редис – коренеплоди. Як і всі коренеплоди, не любить редиска надлишок органіки, хоч і краще росте на родючому грунті. Перед посадкою не вносять перегній, гній – виключно при підготовці ґрунту з осені. А ще краще – внесення органіки під попередників.

Чому так? По-перше, органіку встигає розкластися, тобто органічні речовини перетворюються на неорганічні – які коріння і використовують для харчування.

А це не тільки азот в аміачній формі і вуглекислий газ, якими багата органіка – це цінний мінеральний комплекс. Тому органіка, яка вноситься “заздалегідь” – не “біднішими”: навпаки – вона “багатший”.

І – позбавлена негативного впливу на розвиток коренеплоду: немає надлишкового росту бадилля, зелених частин на шкоду його формування.

Азотні добрива під редиску практично не вносяться у вигляді підживлень.

Виняток – якщо на бідному грунті спостерігається виражений його дефіцит, рослини явно відстають у розвитку, листя редиски ростуть повільно, світлі, дрібні. Лише в цьому випадку виправдане внесення комплексного мінерального добрива, що несе в невеликій кількості азот.

Але – робити це важливо лише при явному дефіциті і в першій половині (а краще третини) вегетаційного циклу: з моменту нарощування коренеплоду зростання листя не піде на користь розміром, а навпаки – “відволікає” харчування, енергію росту.

А ще – саме при надлишку азоту формується дрібна редиска – знову ж таки, за рахунок того, що рослини нарощують “вершки”, а не “корінці”.

Саме тому утворюються порожнечі всередині, а самі коренеплоди не соковиті, а “дерев’яні”, швидко в’януть, не відрізняються гарним смаком, соковитістю, пікантною різкістю.

А ось відмінні смакові якості забезпечує калій, фосфор, мікроелементи – які ми і будемо вносити під редиску.

Чим підживити редиску перший раз: редискини підживлення

Основна вимога культури не можна перегодовувати” редиску, не можна вносити підживлення, які їй не потрібні. Вона сама візьме все необхідне з родючого грунту.

І наше прагнення в що б те не стало чимось обов’язково удобрити ранній коренеплід не завжди редисці на користь. Адже саме від дисбалансу харчування формуються коренеплоди “з бородою”, з порожнечами, волокнисті, грубі, не соковиті.

Перша підгодівля – вона ж єдина: підгодовують редис в основному одноразово. Зважаючи на дуже короткого вегетаційного циклу повторне внесення підгодівлі не виправдано – термін вегетації від 18 до 30 днів.

Якщо першу підгодівлю ми проводимо після сходів через 10-14 днів для середньоранніх, пізніх сортів (ранні сорти підгодовувати не раціонально – добрива вносяться при заправці грунту), то повторне внесення співпаде з терміном прибирання – або майже. У будь-якому випадку рослини не встигнуть використовувати добрива.

А більш раннє внесення підгодівлі – це надлишок елементів живлення, того ж фосфору, калію – які також не на користь коренеплодів: можуть сформуватися жорсткими, грубими.

А ще – редис не любить ґрунтів з високою кислотністю, підвищеним вмістом мінеральних солей – а інтенсивний внесення добрив з кислою реакцією, так і будь-яких мінеральних підгодівель – дещо підкислює грунт, підвищує вміст солей у ґрунтовому розчині.

Тому – підгодовуємо редис виключно з поливом, і – добривами у вигляді водного розчину.

Так чим же все ж підгодувати?

• Вносять калійно-фосфорні добрива. Це може бути монофосфат калію (фосфор + калій) – до 7 г/10 л води. Це може бути суперфосфат (рідше).
• Якщо листя слабко пофарбовані, дрібні, ростуть повільно – калієва селітра (до 15 г/10 л).
• Можна підгодувати і золою, якщо грунт не лужної: настоєм попелу – 100-150 г/10 л.

Азотні підживлення – сечовина, аміачна селітра вносяться рідко.

А ще – при якісній заправці грунту органікою з осені або під попередників, при внесенні під перекопування калійно-фосфорних добрив (той же суперфосфат, калімагнезія та ін) підгодівля може не знадобиться: далеко не се підгодовують редиску.

І росте вона на радість велика, соковита і смачна: адже головна вимога редиски – не перегодувати Ось така перша підгодівля – та єдина, яка редисці потрібна.